• Вхід
  • Register

Авторизація


*
*
*
*
*

Fields marked with an asterisk (*) are required.

Випускники РІС КСУ
Олександра Личук: “Найкраща робота – це високооплачуване хобі!” PDF Друк e-mail
Написав Наталія Логацька   

lichukОлександра Личук, напевно, одна з тих, хто своєю клопіткою працею досягає нових вершин і вміє по-справжньому радіти життю, а також крокує по ньому пліч-о-пліч з правдою. Саме такою вона постала перед студентами РІС КСУ під час зустрічі в інституті. Тож до Вашої уваги інтерв’ю ще з однією випускницею факультету романо-германської та слов’янської філології спеціальності “Мистецтвознавство” 2005 року випуску.

– Олександро, розкажіть, будь ласка, як відбувався вибір вузу та спеціальності, на якій Ви навчалися.

– Було багато гарних відгуків про цей інститут, тому і поступила)))

– Розкажіть, будь ласка, про найцікавіший випадок під час своїх студентських років.

– Студентське життя завжди було насичене подіями. Їздили на екскурсії до музеїв Києва, Львова тощо. Запам’яталось, як самостійно організовували виставки для рівненських художників. І, звичайно, археологічна практика в палатках в Хрінниках.

– Чого Вам не вистачало у стінах альма-матер? Що хотілося б змінити?

– Напевно, на той час, коли я вчилася, не було таких можливостей користуватися інтернетом і залишалась лише бібліотека. А це великий пласт інформації, який був мені недоступний при навчанні.

– Як змінилося Ваше життя після закінчення інституту? Де і ким Ви працюєте на даний момент?

– Життя – це завжди динаміка. Щось змінюється і коректується. На даний момент маю власний бізнес – агентство подорожей “Туристична валіза”. Це моя мрія, яка стала реальністю.

– Чи є у Вас життєве кредо? Чим ще, окрім роботи, Ви захоплюєтеся?

– Моя робота і є моїм хобі, окрім того я багато подорожую по різних куточках планети. Життєве кредо звучить так: “Не відкладай те, чого дійсно хочеш!”

– Чи подобається Вам ідея зустрічі випускників, присвячена до 18-річчя інституту? Ви будете брати участь у цьому заході?

– Ідея чудова, якщо запросять, то думаю, що так.

– Що б Ви побажали нашим студентам і випускникам?

– Гарно вчитися, вірити в себе і свої сили, пробувати себе в різних сферах, щоб підібрати саме те, що підходить і приносить задоволення. Адже найкраща робота – це високооплачуване хобі!!!

 
Олексій Нагорнюк: “Практику в етнографічній експедиції в Чорнобильській зоні я не забуду ніколи” PDF Друк e-mail
Написав Наталія Логацька   

nagornyukОсь і настав момент познайомитися ще з одним випускником нашого вузу – Олексієм Нагорнюком, який навчався на факультеті романо-германської та слов’янської філології на спеціальності “Мистецтвознавство” та закінчив навчання у 2001 році.

– Олексію, розкажіть, будь ласка, як відбувався вибір вузу та спеціальності, на якій Ви навчалися.

Як це дивно не звучить, але вибір вузу відбувся випадково.

– Хто чи що посприяло тому, що Ви вступили до даного вузу?

– Насправді багато хто з представників сильної половини людства мене зараз зрозуміє, тому що я не хотів йти до війська.

– Розкажіть, будь ласка, про найцікавіший випадок під час своїх студентських років.

– Звичайно, таких моментів було багато, але проходження навчальної практики у етнографічній експедиції в Чорнобильській зоні відчуження разом з одногрупниками – Феодосієм Козачуком та Олександром Сорокою – я не забуду ніколи.

– Чого Вам не вистачало у стінах альма-матер? Що хотілося б змінити?

– Прикро, що тільки після закінчення навчання починаєш розуміти і замислюватися над тим, чому саме під час студентських років тобі не вистачало власного бажання навчатися.

– Як змінилося Ваше життя після закінчення інституту? Де і ким Ви працюєте на даний момент?

– Працюю в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

– Чи є у Вас життєве кредо? Чим ще, окрім роботи, Ви захоплюєтеся?

– Моє життєве кредо звучить дещо дивно: “Стрьомно, але візьму”. Я не відділяю роботу і захоплення.

– Що б Ви побажали нашим студентам і випускникам?

– Бажаю не витрачати час на дурниці, знайти улюблену справу, шанувати своїх викладачів і шукати для себе вчителів у подальшому житті, стати вчителем для когось – для своїх дітей як мінімум, бажаю також досягнути відчуття цілісності.

 
Олена Смірнова: "РІС пропонує привабливі умови навчання: реальні ціни, сильні викладачі" PDF Друк e-mail
Написав Наталія Логацька   

smirnovaОлена Смірнова – справжня бізнес-леді. У свої 25 вона – директор Будинку культури цементників при ПАТ “Волинь-Цементˮ у місті Здолбунів, що неподалік від Рівного. Тому їй справді є про що розповісти і водночас поділитися враженнями від здобуття другої вищої освіти.

– Олено, розкажіть, будь ласка, як відбувався вибір вузу та спеціальності, на якій Ви навчалися.

– У 2011 році я закінчила навчання в РІС КСУ на факультеті післядипломної освіти за спеціальністю економіст-маркетолог. При виборі вузу, перш за все, я враховувала власні інтереси та схильності, а також велику роль відіграв попит на ринку праці.

– Хто чи що посприяло тому, що Ви вступили до даного вузу?

– Вуз пропонує привабливі умови навчання: 2 роки для другої вищої освіти, реальні ціни, сильні викладачі. І, здається, що на маркетологів навчають лише у РІС КСУ.

– Розкажіть, будь ласка, про найцікавіший випадок під час своїх студентських років.

– Оскільки у мене це була друга освіта, насолодитись усіма п’ятьма роками навчання із групою я не встигла. Проте, наш “кістякˮ був дуже дружнім та активним. Звичайно, студентське життя не закінчується за межами університетських стін і саме позанавчальні моменти запам’ятовуються найкраще. Я добре пам’ятаю наш бойовий дух під час сесій, коли усі разом готувались до екзаменів, обмінювались конспектами, копіями, робили один одному контрольні – хто на що був спроможний))) Як говорять, “друг пізнається в бідіˮ, тому справжні товариські відносини у нас склались саме під час сесій.

– Чого Вам не вистачало у стінах альма-матер? Що хотілося б змінити?

– Особисто мені хотілося б отримати практичний досвід по моїй спеціальності за кордоном, проте я добре розумію, що в нас час таку можливість не надає майже жоден вуз. Але я впевнена, що саме групова практика, можливість відчути себе частиною колективу та попрацювати певний час, приміром, у Європі, допоможе майбутнім спеціалістам ефективно працювати в Україні та вносити сучасні, європейські тенденції у власне бізнес-середовище.

– Як змінилося Ваше життя після закінчення інституту? Де і ким Ви працюєте на даний момент?

– Життя змінилось, звичайно, суттєво. На даний час працюю директором Будинку культури цементників (при ПАТ “Волинь-Цементˮ, м Здолбунів). Оскільки заклад є приватним, визначення стратегії розвитку та її реалізації покладене на його керівництво. На даний час ми суттєво змінили підхід до роботи, клієнтів, розширили перелік послуг, активно займаємось розважальними масовими заходами, освітніми послугами для дітей та підлітків. Освіта, отримана у РІС КСУ, суттєво допомагає мені при плануванні та реалізації заходів із просування нашого закладу.

– Чи є у Вас життєве кредо? Чим ще, окрім роботи, Ви захоплюєтеся?

– Захоплююсь вивченням іноземних мов (маю першу вищу освіту викладача англійської та німецької мов), наразі вивчаю італійську мову. Люблю подорожувати та спілкуватись з цікавими людьми. Крім того, читаю бізнес-літературу та фахові видання.

– Чи подобається Вам ідея зустрічі випускників, присвячена до 18-річчя інституту? Ви будете брати участь у цьому заході?

– Ідея дуже хороша і я впевнена, що зустрічі випускників потрібно робити щорічно. Обов’язково візьму участь.

– Що б Ви побажали нашим студентам і випускникам?

– Бажаю студентам брати максимум знань від навчання у виші. І ще раз наголошу на тому, що кожен студент чув неодноразово: “Студентські роки – найкращі!".

 
Федір Делеган: “Сьогоднішнє моє захоплення – це маленька донечка та чарівна дружинаˮ PDF Друк e-mail
Написав Наталія Логацька   

deligan

Сьогодні до вашої уваги – цікаве інтерв’ю з не менш цікавою і творчою людиною, яку сміливо можна назвати новатором у своїй сфері. Знайомтеся – випускник 2006 року спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльностіˮ факультет міжнародних економічних відносин та бізнесу – Федір Делеган.

– Федоре, розкажіть, будь ласка, як відбувався вибір вузу та спеціальності, на якій Ви навчалися.

– Основним критерієм при виборі місця навчання на момент вступу було перспективність фаху, з яким можна було б конкурувати на ринку праці в майбутньому. Оскільки я народився та жив на Закарпатті – в області, яка межує з трьома країнами, то пов’язував своє майбутнє зі зовнішньоекономічною сферою.

– Хто чи що посприяло тому, що Ви вступили до даного вузу?

– Велику роль у вступі відіграли підготовчі курси, які проводились в інституті практично за півроку до вступної кампанії.

– Розкажіть, будь ласка, про найцікавіший випадок під час своїх студентських років.

– О, їх було багато. Дуже запам’яталися моменти роботи з проректором з науково-методичної роботи Ріхтер Ольгою Михайлівною. Той теоретичний та практичний досвід, який вона мені передавала, став неоціненним.

– Чого Вам не вистачало у стінах альма-матер? Що хотілося б змінити?

– Не вистачало практичного навчання. Хотілось спілкуватись з практиками, частіше мати змогу оцінювати реальні ситуації. З цією метою було організовано ряд зустрічей студентів з практиками бізнесу. Проте, що найбільше мене дивувало, так це байдужість більшості студентів до такого роду заходів.

– Як змінилося Ваше життя після закінчення інституту? Де і ким Ви працюєте на даний момент?

– Після закінчення вдалось ще один рік попрацювати в інститут викладачем кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності, поєднуючи роботу в групі компаній “РЕНОМЕˮ. Надалі життя надало можливість сконцентруватись на роботі в “РЕНОМЕˮ. Зараз я очолюю інвестиційно-девелоперський напрямок в цій групі компаній.

– Чи є у Вас життєве кредо? Чим ще, окрім роботи, Ви захоплюєтеся?

– Їх насправді багато. Головне – бути чесним з собою і навколишніми. Тоді не буде чого боятись. Сьогоднішнє моє захоплення – це маленька донечка та чарівна дружина)))

– Чи подобається Вам ідея зустрічі випускників, присвячена до 18-річчя інституту? Ви будете брати участь у цьому заході?

– Так, подобається. Буду брати участь.

– Що б Ви побажали нашим студентам і випускникам?

– Вчитись, вчитись і ще раз вчитись.

 
Артем Плескачов: "Ризикувати, вдаватися до авантюр, жити динамічно, але з гармонією" PDF Друк e-mail
Написав Наталія Логацька   

pleskachovОтож, продовжуємо знайомство з випускниками нашої альма-матер. Сьогодні до вашої уваги інтерв’ю з надзвичайно цікавою, активною та цілеспрямованою людиною – Артемом Плескачовим, вихованцем факультету романо-германської та слов‘янської філології спеціальності “Перекладˮ 2009 року. Насолоджуйтеся!

– Артеме, розкажіть, будь ласка, як відбувався вибір вузу та спеціальності, на якій Ви навчалися.

– Взагалі-то я планував стати лікарем і вступати до медичної академії. Але впродовж навчання в школі зрозумів, що маю досить хисту до вивчення іноземних мов. В гімназії своїй я вивчав англійську і німецьку, саме тут мені дали весь базис, а вже в інституті мої знання відшліфували кваліфіковані викладачі.

– Хто чи що посприяло тому, що Ви вступили до даного вузу?

– Це було власне рішення – жодна особа не рекламувала мені вузу, не сприяла моєму вибору. Просто хотів залишитися в рідному місті із близькими та друзями, та й навчання на перекладачів в Рівному є лише в даному інституті. Всі решта готують просто філологів, викладачів іноземних мов. А я не викладач – більше практик, теорію не люблю. От і вирішивJ

– Розкажіть, будь ласка, про найцікавіший випадок під час своїх студентських років.

– Таких випадків було море)) Чесно кажучи, архів фото та різних моментів зі студентського життя – більше ніж величезний. А момент, який завжди згадується, – це самий початок навчання, коли я зайшов до аудиторії, і побачив 45 дівчат і 4 хлопці… Враження моє не можна було описати словами, і коли до нас зайшли представники деканату та викладацького складу вузу – на мене подивилися і сказали: “Ну ви, Артеме, сподіваємося, розумієте, що будете старостою…”. Ось так відтоді, з 2 вересня 2004 року, впродовж наступних 5 літ – перебував, неначе в квітнику.

– Чого Вам не вистачало у стінах альма-матер? Що хотілося б змінити?

– Мені хотілося завжди бачити більшу участь самих студентів у різних акціях поза стінами вузу, адже навчання навчанням, а формувати особистість треба масштабно. Раджу усім студентам організовувати певні заходи, різні тематичні конференції та брати в них активну участь, адже лише досвідом можна отримати той багаж знань, на який ви розраховуєте.

– Як змінилося Ваше життя після закінчення інституту? Де і ким Ви працюєте на даний момент?

– Чесно кажучи, життя моє досить динамічне. Вже навчаючись на 5-му курсі я працював перекладачем в державній установі, де впродовж 3,5 років набував безцінного досвіду для подальшої кар’єри. А наразі працюю в голландському проекті бізнес-допомоги PUM Netherlands Senior Experts та в бізнес-проектах програми транскордонної співпраці Poland-Belarus-Ukraine. Не очікував, але моє професійне життя, та й не лише професійне, постійно пов’язане з іноземними мовами.

– Чи є у Вас життєве кредо? Чим ще, окрім роботи, Ви захоплюєтеся?

– Життєве кредо – жити на повну і ні про що не жалкувати. Окрім роботи, багато подорожую, отримав в Угорщині другу вищу освіту. А ще дуже люблю готувати різні смачні страви з італійської кухні, і планую відкрити невеличкий заклад, де частуватиму своїх дорогих гостей.

– Чи подобається Вам ідея зустрічі випускників, присвячена до 18-річчя інституту? Ви будете брати участь у цьому заході?

– Ідея чудова. Як правило, завжди в такому беру участь. Тому, якщо буду в країні, обов’язково приєднаюся.

– Що б Ви побажали нашим студентам і випускникам?

– Знаєте, дуже часто, розповідаючи про свій інститут, мені кажуть, що нема чого там навчатися – все куплено, розвитку немає… Але я абсолютно з цим не погоджуюсь. Раджу цінувати те, що в тебе є, і тих, хто тебе оточує і дарує моменти щастя. Навчатися можна будь-де. Головне – навчатися. І не забувати про практику – це найголовніше. Адже під час практики можна завести доволі багато корисних контактів, які можна використати в подальшому житті. Ризикувати, вдаватися до авантюр, жити динамічно, але з гармонією. Бо, як кажуть, що занадто – не досить добре.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 3

Запрошуємо на навчання

Освітній портал Педпреса

Feed URL not supported or can not load it.

Нові статті

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

Ми Вконтакті

Ми на Facebook

На сайті

На даний момент 88 гостей на сайті

Соціальні медіа посилання

33010, Україна, м. Рiвне, вул. Петра Могили, 28
Тел.: (0362) 63 14 05, Факс: (0362) 63 14 05
www: rissksu.rivne.com
e-mail: info@rissksu.rivne.com
rissksu@gmail.com

Copyright © 1995-2014 pр. Рівненський інститут слов'янознавства. Всі права захищено